самоуправління

[sɑmouprɑʋlinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Право та можливість певної територіальної громади, організації чи колективу самостійно вирішувати питання свого внутрішнього життя в межах, встановлених законом.

  2. Система організації та діяльності місцевих органів влади, заснована на автономії та самоврядуванні територіальних громад.

  3. Внутрішнє управління справами в автономних установах, громадських організаціях, трудових колективах тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоуправління, р. самоуправління, д. самоуправлінню, з. самоуправління, о. самоуправлінням, м. самоуправлінні, к. самоуправління

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів