самотинонька

[sɑmotɪnonʲkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* САМОТ И НОНЬКА , и, ж. Пестл. до самот и н а . Я розмаю лиху самотиноньку (Манж., Тв., 1955, 130).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотинонька, р. самотиноньки, д. самотиноньці, з. самотиноньку, о. самотинонькою, м. самотиноньці, к. самотинонько

Більше записів