самотіти

1. Перебувати в стані самотності, відчуття відокремленості від інших людей; відчувати себе самотнім.

2. (переносне значення) Бути покинутим, занедбаним, перебувати у запустінні (про місце, приміщення тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |