Значення
-
Перебувати в стані самотності, відчуття відокремленості від інших людей; відчувати себе самотнім.
-
(переносне значення) Бути покинутим, занедбаним, перебувати у запустінні (про місце, приміщення тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самотію, ти самотієш, він самотіє, ми самотіємо, ви самотієте, вони самотіють