самоцінність

1. Філософська та етична категорія, що означає внутрішню, незалежну від зовнішніх цілей чи практичної корисності, цінність явища, предмета, особистості або процесу; цінність у собі й для себе.

2. Властивість чого-небудь (наприклад, мистецтва, знання, моральної дії) бути цінним не як засіб для досягнення іншої мети, а через власну сутність і внутрішнє значення.

3. У психології та педагогіці — почуття власної гідності, усвідомлення особистої цінності незалежно від зовнішніх оцінок чи досягнень; прагнення розглядати себе як самоціль.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |