Значення
-
Мета, яка є цінною сама по собі, а не засобом для досягнення іншої мети; кінцева, найвища мета.
-
(У філософії) Поняття в етиці, що означає вищу, абсолютну цінність, яка є підставою моральних вимог і не потребує подальшого обґрунтування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоціль, р. самоцілі, д. самоцілі, з. самоціль, о. самоціллю, м. самоцілі, к. самоціле