Значення
-
Такий, що перебуває на самоті, відокремлений від інших; ізольований, віддалений.
-
Позбавлений родичів, близьких людей або товариства; який не має родини, друзів.
-
Позначений почуттям самотності; переповнений цим почуттям.
-
Призначений, призначений для однієї людини; одиночний.
-
Який відбувається без участі, без супроводу когось; самостійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самотній, р. самотнього, д. самотньому, з. самотнього, о. самотнім, м. самотнім, к. самотній