самостикання

[sɑmostɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва філософсько-релігійного вчення, заснованого Григорієм Савою Сковородою, що ґрунтується на ідеї пізнання людиною самої себе (“пізнай самого себе”) як шляху до пізнання Бога та істини; центральна категорія філософії Сковороди.

  2. (У загальному вживанні) Процес або дія самопізнання, глибокого звернення уваги на власну внутрішню сутність, духовне самоспоглядання та роздуми про себе.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самостикання, р. самостикання, д. самостиканню, з. самостикання, о. самостиканням, м. самостиканні, к. самостикання

Більше записів