1. Власна назва філософсько-релігійного вчення, заснованого Григорієм Савою Сковородою, що ґрунтується на ідеї пізнання людиною самої себе (“пізнай самого себе”) як шляху до пізнання Бога та істини; центральна категорія філософії Сковороди.
2. (У загальному вживанні) Процес або дія самопізнання, глибокого звернення уваги на власну внутрішню сутність, духовне самоспоглядання та роздуми про себе.