феритоутворення

[fɛrɪtoutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Процес утворення фериту — структурної складової сталі та чавуну, що є твердим розчином вуглецю та інших елементів у залізі з об’ємноцентрованою кубічною ґраткою, який виникає при поліморфних перетвореннях або відпалі сплавів заліза.

  2. У технології металів — фазова перетворення в сталях та чавунах, в результаті якої з аустеніту (або інших структур) при охолодженні чи відпалі виділяється ферит.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. феритоутворення, р. феритоутворення, д. феритоутворенню, з. феритоутворення, о. феритоутворенням, м. феритоутворенні, к. феритоутворення

Більше записів