самостабілізований
[sɑmostɑbilizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про систему, механізм, процес) Такий, що здатний автоматично підтримувати власну стабільність, рівновагу або задані параметри без зовнішнього втручання.
-
(у техніці, фізиці) Такий, що має властивість самостабілізації; стабільний завдяки внутрішнім властивостям або вбудованим механізмам регулювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самостабілізований, р. самостабілізованого, д. самостабілізованому, з. самостабілізованого, о. самостабілізованим, м. самостабілізованім