саморушний
[sɑmoruʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який рухається сам, без зовнішнього впливу; саморухомий.
-
У техніці: такий, що діє автоматично, за допомогою вбудованого механізму; самодіючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморушний, р. саморушного, д. саморушному, з. саморушного, о. саморушним, м. саморушнім