саморухомий
[sɑmoruxomɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який рухається сам, без зовнішнього впливу чи сили; самопересувний.
-
У техніці: що має власний джерело енергії для пересування (про машини, механізми).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморухомий, р. саморухомого, д. саморухомому, з. саморухомого, о. саморухомим, м. саморухомім