саморозкривний

Який розкриває себе, свою сутність або наміри без зовнішнього втручання, спонтанно або внаслідок власної природи.

У криміналістиці та юриспруденції: такий, що містить інформацію або докази, які безпосередньо та очевидно свідчать про вину, провину або істинну суть особи чи події, не вимагаючи для їх виявлення додаткових розслідувань або експертиз.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |