фоскання

[foskɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Фоскання — діалетне позначення процесу або дії, що виражається дієсловами “фоскати” або “фоскатися“, тобто метушливо, недбало працювати, робити щось швидко та неякісно; клопотатися, метушитися.

  2. Фоскання — у західних говірках (зокрема, гуцульських) — швидке, нерівномірне дихання, задишка, часто від фізичного навантаження або хвилювання; сопіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фоскання, р. фоскань, д. фосканням, з. фоскання, о. фосканнями, м. фосканнях, к. фоскання

Більше записів