саморозкриття

Значення

1. Процес або дія, під час якої особа добровільно відкриває іншим свої внутрішні переживання, думки, почуття, мотиви, слабкі сторони або досвід, часто з метою глибшого самопізнання або встановлення щиріших міжособистісних зв’язків.

2. У психології та педагогіці — метод або техніка, що сприяє усвідомленню та висловлюванню особистісних характеристик, емоційних станів або життєвих подій, що використовується в терапевтичній, тренінговій чи розвивальній практиці.

Правопис та відмінювання