1. Процес або дія, при якій різьбове з’єднання (гвинт, болт, гайка тощо) втрачає міцність і поступово вивільняється під впливом вібрацій, коливань або циклічних навантажень без зовнішнього втручання.
2. У техніці та машинобудуванні — небажане явище самовільного послаблення кріплення, що може призвести до відмов у роботі механізмів; для запобігання використовують контргайки, пружинні шайби, фіксувальні лаки тощо.