саморозвиток

[sɑmorozʋɪtok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Цілеспрямована діяльність людини, спрямована на розвиток власних здібностей, знань, навичок та особистісних якостей за допомогою самостійних занять, навчання та рефлексії.

  2. Процес внутрішнього, часто спонтанного, розгортання потенційних можливостей, закладених у явищі, організмі чи системі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозвиток, р. саморозвитку, д. саморозвиткові, з. саморозвиток, о. саморозвитком, м. саморозвиткові, к. саморозвитку

Більше записів