фортуна

1. У римській міфології — богиня щастя, удачі та долі, яку зображували з рогом достатку та з кермом, що символізувало здатність керувати людськими долями.

2. Переносно: доля, щастя, удача (часто сліпа, змінна); везіння у житті, у справах.

3. Застаріле або поетичне: багатство, майно, статки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |