саморегулівний
[sɑmorɛɦuliʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про організацію, професійне об’єднання тощо) Такий, що здійснює регулювання власної діяльності, професійних стандартів і правил своїх членів на основі внутрішніх актів, прийнятих відповідно до закону, без прямого державного управління.
-
(про систему, механізм, процес) Такий, що здатний автоматично підтримувати необхідний режим, стан або рівень без зовнішнього втручання, завдяки власним принципам або вбудованим механізмам зворотного зв’язку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморегулівний, р. саморегулівного, д. саморегулівному, з. саморегулівного, о. саморегулівним, м. саморегулівнім