стандарт

1. Зразок, еталон, норма, що встановлюється для одиниць виміру, виробів, процесів і має обов’язкову або рекомендаційну силу.

2. Типовий, унормований зразок чого-небудь (виробу, деталі, документа тощо), що прийнято за основу для порівняння з іншими подібними об’єктами.

3. У переносному значенні — загальноприйнята, традиційна норма поведінки, способу дій, манери триматися.

4. У техніці — сукупність норм, правил, вимог щодо об’єкта стандартизації, що затверджується уповноваженим органом.

5. У міжнародній торгівлі та фінансах — законодавчо встановлена кількість чистого металу (золота, срібла) у грошовій одиниці країни; також — грошова система, заснована на певному металі (золотий стандарт, срібний стандарт).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |