Значення
-
Зразок, еталон, норма, що встановлюється для одиниць виміру, виробів, процесів і має обов’язкову або рекомендаційну силу.
-
Типовий, унормований зразок чого-небудь (виробу, деталі, документа тощо), що прийнято за основу для порівняння з іншими подібними об’єктами.
-
У переносному значенні — загальноприйнята, традиційна норма поведінки, способу дій, манери триматися.
-
У техніці — сукупність норм, правил, вимог щодо об’єкта стандартизації, що затверджується уповноваженим органом.
-
У міжнародній торгівлі та фінансах — законодавчо встановлена кількість чистого металу (золота, срібла) у грошовій одиниці країни; також — грошова система, заснована на певному металі (золотий стандарт, срібний стандарт).
Правопис та відмінювання
н. стандарт, р. стандарту, д. стандартові, з. стандарт, о. стандартом, м. стандарті, к. стандарте