самопосвята

[sɑmoposʋjɑtɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Свідомий акт присвячення себе певній справі, ідеї чи покликанню, що передбачає повне віддання власних сил, часу та життя.

  2. У релігійному контексті — добровільне принесення себе в жертву або віддання на служіння Богові, часто пов’язане з аскетичним способом життя та відмовою від мирських благ.

  3. У мистецтві чи літературі — твір (наприклад, вірш, картина), що є символічним актом віддання автором себе своєму мистецькому чи духовному ідеалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопосвята, р. самопосвяти, д. самопосвяті, з. самопосвяту, о. самопосвятою, м. самопосвяті, к. самопосвято

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів