франко-валюта

1. Іноземна валюта, що використовується в міжнародних розрахунках та зберігається на рахунках у закордонних банках.

2. (істор.) У СРСР — спеціальні грошові знаки (чеки), які з 1964 року використовувалися для розрахунків у валютних магазинах «Берізка» іноземними громадянами, а також радянськими громадянами, які отримували дохід у валюті (моряки, дипломати тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |