франко-валюта

[frɑnko-ʋɑljutɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Іноземна валюта, що використовується в міжнародних розрахунках та зберігається на рахунках у закордонних банках.

  2. (істор.) У СРСР — спеціальні грошові знаки (чеки), які з 1964 року використовувалися для розрахунків у валютних магазинах «Берізка» іноземними громадянами, а також радянськими громадянами, які отримували дохід у валюті (моряки, дипломати тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. франко-валюта, р. франко-валюти, д. франко-валюті, з. франко-валюту, о. франко-валютою, м. франко-валюті, к. франко-валюто

Більше записів