Значення
-
Дія за значенням «самокаратися»; покарання, яке людина застосовує сама до себе за вчинки, що суперечать її моральним принципам або переконанням.
-
У психології та релігії — свідоме заподіяння собі фізичних або моральних страждань як форма каяття, спокутування провини або самодисципліни.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопокарання, р. самопокарання, д. самопокаранню, з. самопокарання, о. самопокаранням, м. самопокаранні, к. самопокарання