спокутування

1. Дія за значенням дієслова “спокутувати“; відбування покарання за вчинений злочин, провину, гріх.

2. У релігійному, зокрема християнському, контексті — добровільне прийняття страждань і смерті Ісуса Христа заради порятунку людства від первородного гріха.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |