спокутування

[spokutuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “спокутувати“; відбування покарання за вчинений злочин, провину, гріх.

  2. У релігійному, зокрема християнському, контексті — добровільне прийняття страждань і смерті Ісуса Христа заради порятунку людства від первородного гріха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокутування, р. спокутування, д. спокутуванню, з. спокутування, о. спокутуванням, м. спокутуванні, к. спокутування

Більше записів