самопідвищувальний
[sɑmopidʋɪʃt͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має властивість самопідвищуватися, тобто автоматично збільшувати власні параметри, характеристики або ефективність без зовнішнього втручання (переважно про технічні системи, пристрої або програмне забезпечення).
-
У психології та педагогіці — такий, що спрямований на самостійне підвищення власного рівня знань, кваліфікації або особистісного розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідвищувальний, р. самопідвищувального, д. самопідвищувальному, з. самопідвищувального, о. самопідвищувальним, м. самопідвищувальнім