самопідвищення

[sɑmopidʋɪʃt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія, спрямована на власний розвиток, підвищення рівня знань, кваліфікації, особистих якостей або професійних навичок без зовнішнього тиску чи формальної освітньої програми.

  2. У психології — прагнення особистості до внутрішнього вдосконалення, розвитку самосвідомості та підвищення самооцінки через рефлексію, самоаналіз та активну роботу над собою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопідвищення, р. самопідвищення, д. самопідвищенню, з. самопідвищення, о. самопідвищенням, м. самопідвищенні, к. самопідвищення

Більше записів