самоперетворювальний

[sɑmopɛrɛtʋorjuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має властивість самоперетворення; здатний до самостійної трансформації, зміни власної форми, сутності або стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперетворювальний, р. самоперетворювального, д. самоперетворювальному, з. самоперетворювального, о. самоперетворювальним, м. самоперетворювальнім

Більше записів