Значення
-
Процес свідомої та цілеспрямованої зміни особистісних якостей, світогляду, поведінки або способу життя людини, що веде до її внутрішнього розвитку та становлення.
-
(У філософії та психології) Глибинний процес трансформації власного “Я”, пов’язаний з подоланням внутрішніх суперечностей, переосмисленням цінностей та досягненням нового рівня самосвідомості.
-
(У техніці, фізиці) Автоматичний або запрограмований процес зміни структури, форми або функцій об’єкта (системи, механізму) без зовнішнього втручання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперетворення, р. самоперетворення, д. самоперетворенню, з. самоперетворення, о. самоперетворенням, м. самоперетворенні, к. самоперетворення