самоперетворювання

[sɑmopɛrɛtʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес свідомої та цілеспрямованої зміни особистісних якостей, світогляду, поведінки або життєвого шляху людини, спрямований на самовдосконалення та внутрішнє оновлення.

  2. Філософсько-психологічний термін, що означає радикальну трансформацію власної ідентичності, ціннісних орієнтацій або способу існування, часто в результаті глибокого рефлексивного переосмислення.

  3. У більш широкому, загальному значенні — будь-який процес, коли об’єкт, система чи явище перетворює саме себе, змінюючи власну структуру або сутність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперетворювання, р. самоперетворювання, д. самоперетворюванню, з. самоперетворювання, о. самоперетворюванням, м. самоперетворюванні, к. самоперетворювання

Більше записів