1. (фіз.) Про матеріал або пристрій, здатний набувати залишкової намагніченості після дії зовнішнього магнітного поля та зберігати її без постійного підмагнічування; що має властивість самоперемагнічування.
2. (перен., рідк.) Про явище, процес або систему, здатні до самопідтримки, самозбудження або автономного існування за рахунок внутрішніх ресурсів або механізмів зворотного зв’язку.