Значення
-
Самоперемагнічування — стан або процес, при якому об’єкт (зокрема, феромагнетик) набуває намагніченості без впливу зовнішнього магнітного поля, завдяки внутрішнім силам або попередній історії намагнічування.
-
Самоперемагнічування — у переносному значенні: внутрішнє, спонтанне набуття певних якостей, властивостей або стану суб’єктом без очевидного зовнішнього впливу; самозбудження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперемагнічування, р. самоперемагнічування, д. самоперемагнічуванню, з. самоперемагнічування, о. самоперемагнічуванням, м. самоперемагнічуванні, к. самоперемагнічування