Значення
-
Процес добування, виготовлення чи накопичення зброї окремою особою або групою осіб самостійно, без санкції чи контролю з боку державних органів.
-
Набуття особистого чи колективного військового потенціалу (зброї, боєприпасів, навичок) з метою самозахисту, опору чи ведення бойових дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоозброєння, р. самоозброєння, д. самоозброєнню, з. самоозброєння, о. самоозброєнням, м. самоозброєнні, к. самоозброєння