самоозброєний
[sɑmoozbrojɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який озброїв себе самостійно, без сторонньої допомоги або наказу, часто з метою самозахисту або для участі у бойових діях.
-
Який має на озброєнні зброю власного виробництва або виготовлену кустарним способом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоозброєний, р. самоозброєного, д. самоозброєному, з. самоозброєного, о. самоозброєним, м. самоозброєнім