1. Здатність орієнтуватися в просторі, ситуації або середовищі без зовнішньої допомоги, керуючись власними знаннями, досвідом або вбудованими механізмами (про живі істоти, технічні системи тощо).
2. У психології та педагогіці — процес усвідомлення власного місця, ролі, можливостей та цілей у певному соціальному або професійному контексті, що веде до самостійного визначення подальших дій.