Значення
-
(пряме значення) Фізіологічна дія, при якій тварина (зокрема, деякі види птахів або ссавців) очищує або доглядає власне оперення або хутро за допомогою дзьоба або язика.
-
(переносне значення, образне) Надмірне захоплення самим собою, самовдоволення, схильність до самопрославляння та некритичного вихваляння власних якостей, вчинків або досягнень; самовихваляння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самооплювання, р. самооплювання, д. самооплюванню, з. самооплювання, о. самооплюванням, м. самооплюванні, к. самооплювання