1. (пряме значення) Фізіологічна дія, при якій тварина (зокрема, деякі види птахів або ссавців) очищує або доглядає власне оперення або хутро за допомогою дзьоба або язика.
2. (переносне значення, образне) Надмірне захоплення самим собою, самовдоволення, схильність до самопрославляння та некритичного вихваляння власних якостей, вчинків або досягнень; самовихваляння.