самовдоволення

1. Почуття задоволення від самого себе, власних переваг або досягнень, що часто супроводжується зарозумілістю та втратою критичного ставлення до себе.

2. (у філософському та психологічному контексті) Стан внутрішнього задоволення, спокою та гармонії з собою, що виникає внаслідок усвідомлення власної цінності, адекватної самооцінки та реалізації внутрішніх можливостей.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |