самооновлення

[sɑmoonoʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія з оновлення самого себе, власних знань, навичок, підходів або внутрішнього стану без зовнішнього примусу; внутрішньо мотивоване вдосконалення.

  2. У технічних та інформаційних системах — автоматичний процес оновлення програмного забезпечення, компонентів або даних системи без безпосередньої участі користувача.

  3. У філософських та духовних вченнях — концепція постійного внутрішнього розвитку, самовдосконалення та пошуку нових форм існування особистості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самооновлення, р. самооновлення, д. самооновленню, з. самооновлення, о. самооновленням, м. самооновленні, к. самооновлення

Більше записів