самовдосконалення

[sɑmoʋdoskonɑlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Цілеспрямована діяльність людини, спрямована на розвиток власних здібностей, якостей, знань і навичок, на подолання недоліків і досягнення особистісної гармонії та зрілості.

  2. Філософсько-етичний принцип або процес безперервного внутрішнього розвитку особистості, її духовного та морального зростання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовдосконалення, р. самовдосконалення, д. самовдосконаленню, з. самовдосконалення, о. самовдосконаленням, м. самовдосконаленні, к. самовдосконалення

Більше записів