1. (у міфології) Відьма, чаклунка, жінка, наділена здатністю спілкуватися з нечистою силою та впливати на людей і природу за допомогою магії.
2. (переносне значення) Зла, сварлива, лиха жінка.
Словник Української Мови
Буква
1. (у міфології) Відьма, чаклунка, жінка, наділена здатністю спілкуватися з нечистою силою та впливати на людей і природу за допомогою магії.
2. (переносне значення) Зла, сварлива, лиха жінка.
Приклад 1:
– робити з нічого чудо, 11 гіні – точність, дати грязі постать, а ницій тліні – велич. Усі діла його у вірі, віра – в істи ні, істина у вічності, вічність у нетлінні, нетління у початку, початок у Бозі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”