1. Психологічний стан або процес, при якому людина звинувачує саму себе у вчинках, подіях чи недоліках, часто надмірно або необґрунтовано, що може супроводжуватися почуттям провини, сорому та зниженої самооцінки.
2. У правовому контексті — добровільне визнання власної вини у скоєному правопорушенні або злочині, що може бути обставиною, яка пом’якшує відповідальність.