скоєний
[skojɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про дію, вчинок) Такий, що був здійснений, зроблений, учинений (зазвичай про щось негативне або злочинне).
-
(у складі власних назв, історичних термінів) Такий, що стосується певної події, що відбулася, часто у фразеологізованих поєднаннях для позначення історичних дат або фактів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скоєний, р. скоєного, д. скоєному, з. скоєного, о. скоєним, м. скоєнім