самообернений
[sɑmoobɛrnɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про фігуру) Такий, що збігається зі своїм оберненим варіантом; симетричний відносно певної операції обертання або інверсії.
-
(про матрицю) Така, що дорівнює своїй транспонованій та спряженій матриці (ермітово-спряженій).
-
(у лінгвістиці, про слово або словосполучення) Таке, що читається однаково зліва направо та справа наліво (паліндром).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самообернений, р. самооберненого, д. самооберненому, з. самооберненого, о. самооберненим, м. самооберненім