самонастроєння

[sɑmonɑstrojɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

(у техніці, інформаційних системах) Автоматичний процес налаштування параметрів, режимів роботи пристрою або програми на оптимальні значення без безпосередньої участі людини, зазвичай за допомогою зворотного зв’язку та вбудованих алгоритмів.
(у психології, розвитку особистості) Здібність людини до внутрішньої самоорганізації, свідомого приведення свого психоемоційного стану, мотивації або життєвих установок у відповідність до поставлених цілей або вимог ситуації.

Граматичні форми:

н. самонастроєння, р. самонастроєння, д. самонастроєнню, з. самонастроєння, о. самонастроєнням, м. самонастроєнні, к. самонастроєння