самонастрійний
[sɑmonɑstrijnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має здатність автоматично налаштовуватися, регулювати власну роботу або параметри для досягнення оптимального режиму без зовнішнього втручання (переважно про технічні пристрої, системи, механізми).
-
Який здатний до внутрішньої психологічної саморегуляції, до свідомого керування власним емоційним і психічним станом для досягнення гармонії, рівноваги або необхідної працездатності (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонастрійний, р. самонастрійного, д. самонастрійному, з. самонастрійного, о. самонастрійним, м. самонастрійнім