Значення
-
Власна назва психологічного методу або практики, спрямованої на досягнення гармонійного внутрішнього стану, рівноваги та самоконтролю через усвідомлену роботу з власними думками, емоціями та установками.
-
(У загальному вживанні) Внутрішній настрій, психоемоційний стан, сформований в результаті самостійної, свідомої роботи людини над собою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонастрій, р. самонастрою, д. самонастроєві, з. самонастрій, о. самонастроєм, м. самонастроєві, к. самонастрою