1. (від «самонадійний») — надто впевнено в собі, з перебільшеною вірою у власні сили та можливості, часто з відтінком зарозумілості або легковажності.
2. (рідше) — покладаючись виключно на себе, на власні сили, самостійно та незалежно.
самонадіяно
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прислівник () |