1. Надмірна, невиправдана впевненість у власних силах, можливостях або правильності своїх дій; зарозумілість, що ґрунтується на перебільшеній оцінці себе.
2. (рідк.) Стан, коли людина покладається лише на себе, власні сили; самопокладання.
самонадіяність
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |