Значення
-
Надмірна, невиправдана впевненість у власних силах, можливостях або правильності своїх дій; зарозумілість, що ґрунтується на перебільшеній оцінці себе.
-
(рідк.) Стан, коли людина покладається лише на себе, власні сили; самопокладання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонадіяність, р. самонадіяності, д. самонадіяності, з. самонадіяність, о. самонадіяністю, м. самонадіяності, к. самонадіяносте