1. Назва, яку народ, етнічна група або соціальна спільнота використовує для позначення себе самостійно, відмінна від назв, що вживаються іншими народами чи в офіційних контекстах (наприклад, “українці” — самоназва, а “русини” — історична етнонімія).
2. Власна назва, яку мова отримала від носіїв цієї мови (наприклад, “українська мова”, “Deutsch” для німецької).
3. Внутрішня назва, яку певна організація, група або товариство дає самій собі, часто відображає її самоідентифікацію або ідеологічну платформу.