самолюбування

[sɑmoljubuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Насолоджування власною зовнішністю, перевагами, успіхами; захоплення самим собою.

  2. Поведінка, що виражає таке захоплення; самовдоволення, егоїстичне самозакохання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самолюбування, р. самолюбування, д. самолюбуванню, з. самолюбування, о. самолюбуванням, м. самолюбуванні, к. самолюбування

Більше записів