1. Властивість характеру, яка полягає в надмірній любові до самого себе, зарозумілості, егоїзмі; самозакоханість.
2. Дія або вчинок, що виявляють таку властивість; зарозуміла поведінка, егоїстичний вчинок.
самолюбство
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |