Значення
-
Властивість характеру, яка полягає в надмірній любові до самого себе, зарозумілості, егоїзмі; самозакоханість.
-
Дія або вчинок, що виявляють таку властивість; зарозуміла поведінка, егоїстичний вчинок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самолюбство, р. самолюбства, д. самолюбству, з. самолюбство, о. самолюбством, м. самолюбстві, к. самолюбство