самолюбний
[sɑmoljubnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який відрізняється самолюбством, надмірною любов’ю до самого себе, вирізняється зарозумілістю та егоїзмом.
-
Який виражає самолюбство, свідчить про нього.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самолюбний, р. самолюбного, д. самолюбному, з. самолюбного, о. самолюбним, м. самолюбнім